Предмет історії держави і права зарубжних країн.

Лекція 1. Загальна характеристика курсу

«Історія держави і права зарубіжних країн» (2 год.)

1. Предмет та методологія історії держави і права зарубіжних країн.

2. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн.

3. Значення вивчення історії держави і права зарубіжних країн.

Історія держави і права, дотримуючись принципу хронології, вивчає структуру, компетенцію, функції органів держави, а також розвиток головних галузей права. Ця дисципліна вивчає право як єдине ціле, державно-правові інститути і правове становище населення у конкретних умовах окремих держав. У літературі є й інші визначення історії держави і права як науки та навчальної дисципліни.

У цьому курсі розглядаються організація влади, державний устрій і становище в ньому особистості, а також первісні основи юриспруденції деяких держав давнини; прослідковується зв’язок права з іншими соціальними нормами, їх вплив на юридичний побут давніх цивілізацій. Знання політичних систем, законів минулого підносить правову культуру, розвиває правосвідомість, дає можливість краще зрозуміти значення державно-правових інститутів у житті суспільства.

Таким чином, завданням курсу історії держави і права зарубіжних країн є:

– загальна підготовка у питаннях держави і права, вироблення особливого юридичного мислення, необхідного для засвоєння та застосування права;

– створення необхідних передумов для найкращого засвоєння таких дисциплін, як теорія держави і права, історія політичних вчень, державне та міжнародне право, а також інших юридичних дисциплін, включаючи цивільне, кримінальне право і процес;

– сприяння формуванню наукового підходу до процесів, які відбуваються в інших країнах і в усьому світі;

– розвиток вміння вірно і гуманно оцінювати поведінку людей, які за своїм волевиявленням або випадково стали об’єктом чи суб’єктом державно-правової діяльності.

Важливість вивчення історії держави і права прослідковується в працях відомого польського історика права академіка Ю. Бардаха, який справедливо критикував тих студентів, які, вступивши на юридичні факультети з причин "легкості навчання" ігнорують історію держави і права, вимагаючи ви-кладання тільки спеціальних юридичних предметів. Ці студенти не турбуються про свою культуру, їх мало хвилює те, що історія держави і права не тільки не відділена від позитивного права, але є найкращою передумовою його засвоєння і розуміння.



Історія держави і права зарубіжних країн належить до числа тих суспільних наук, які прийнято називати історико-правовими, оскільки вони мають пряме відношення як до науки історії, так і до науки про державу і право. За своїм характером історія держави і права зарубіжних країн - правова (юридична) наука, тому вона входить до числа основних навчальних курсів, які являють собою невід'ємну частину і необхідний елемент вищої юридичної освіти. На відміну від загальної історії - історико-правові науки не досліджують суспільство в цілому, а мають предметом свого вивчення історичні процеси розвитку складної системи державних і юридичних установ.

У силу конкретно-історичного підходу до державно-правових явищ і процесів, властивим тому чи іншому суспільству на тому чи іншому етапі його розвитку, історія держави і права зарубіжних країн оперує безліччю фактів, конкретних подій політичного життя, діяльності держав, урядів, класів, партій та ін. Але історія держави і права не є простим набором знань про минуле держави і права. Вона ставить своєю метою виявлення історичних закономірностей розвитку держави і права.

Конкретно-історичні закономірності розвитку держави і права мають свою специфіку в порівнянні з закономірностями розвитку суспільства, бо держава і право займає в ньому особливе становище, має відносну самостійність.

Історія держави і права зарубіжних країн тісно пов'язана з іншою юридичною наукою та навчальною дисципліною - теорією держави і права, також вивчає закономірності розвитку держави і права. Але теорія держави і права за допомогою логічного методу відображає історичний процес в абстрактній формі, звільненої від всіх історичних випадковостей. Вона виробляє свою систему загальноправових понять і категорій, які широко використовуються в навчальному курсі історії держави і права.

На відміну від теорії держави і права історико-правові науки вивчають конкретні процеси розвитку державно-правових інститутів і явищ, що розвиваються у хронологічній послідовності і існують в певному історичному просторі.


4953952568982134.html
4953960255742039.html
    PR.RU™